ГРАФІЧНА ВИСТАВКА ОЛЕГА МІНЬКА

22 Листопада 2016 - 12 Грудня 2016

00:00 - 00:00

ГРАФІЧНА ВИСТАВКА ОЛЕГА МІНЬКА

22 Листопад 2016 - 11 Грудень 2016
Мистецька галерея Гері Боумена
Заслужений художник України (1972) та Народний художник України (2009). Вважається одним із найкращих сучасних художників України.
Автор знакової для «відлиги» ‘60х серії «Життя масок», тонкий психолог і вишуканий колорист, Олег Мінько з тих художників, прізвище яких не потребує додатків у вигляді епітетів, звань, посад, регалій, хоча він і відомий, і заслужений, і професор… Він – явище. І як художник, і як людина. Організатор легендарної підпільної академії Карло Звіринський, під керівництвом якого Олег Мінько зробив свої перші мистецькі кроки, вважав його унікальним художником: «На Галичині ніхто так не малював, – говорив Звіринський. – У світовому малярстві теж нічого подібного я не бачив».
Бог подарував Олегу Міньку талант бачити світ без «лушпиння» буденної метушні, і художник впродовж усього свого життя намагався не зрадити цю довіру штампуванням модних сюжетів, гонитвою за гонорарами та нагородами. «Все моє життя в картинах, – говорив сам автор. – І якщо хтось у моєму живописі знайде відповідь для себе, значить, моя творчість буде потрібна ще комусь, крім мене. І я радітиму з того». Олег Мінько любив самотність, спокій, гарну музику, мудре слово, спів пташок, зливу, громовицю, людей – на відстані, хіба знедолених, розумних, добрих – так. Коли йому часом бракувало формату в колористичному вислові, писав вірші. Наприклад, такі:
Ліг на траву суху, пахучу,
Дивлюся в небо – Великі зорі,
Лежу в сухій траві, і пахнуть квіти,
Стрибунці по тілу скачуть, співають,
Думають, що я земля, бо пахну Полином сухим.
Остання прижиттєва виставка художника відбулась восени 2013 року з нагоди його 75-ліття у Львівській Національній Академії Мистецтв, де він багато років очолював кафедру художнього текстилю